Чому українці не платять за послуги ЖКГ? Тому що це не послуги

В ЗМІ проскочила інформація про те, що українці не заплатили за т.з. “послуги” ЖКГ щось біля 40 млрд грн.

Володимир Гройсман

Дивна “незалежність” послуг від факту оплати, чи не так?

Відповідь, насправді, не має відношення, а ні до послуг, а ні до тарифів, які не платять українці.

Фактично, тарифи на послуги ЖКГ – це ніяка не оплата послуг, а просто ще один державний податок. Його розмір визначається виключно потребами начальства у готівці і здатністю уповноважених осіб цю готівку витрусити з людей. Населення, яке ніколи не отримувало жодних послуг від ЖКГ, а було просто “приписано” до господарства, яке існує з радянських часів, це чудово розуміє і відмовляється платити цей податок на проживання в місті. Люди давно помітили, що в умовах, коли вони позбавлені вибору, жодного зв’язку між оплатою, її розміром, і якістю послуг, не спостерігається. Тарифи постійно зростають, а якість і надійність – падають.

Люди ведуть себе цілком слушно, тому що за Конституцією, податок це не платіж, а стягнення. Тому начальство має бути послідовним, якщо хоче отримати ці гроші. Перетворивши оплату неіснуючих послуг на податок, їм необхідно тепер забезпечувати і його стягнення. Тобто, додати нікому не потрібних витрат, а потім ще раз підняти тарифи ЖКГ, щоб їх покрити. Ну тобто, як це було і є скрізь, де домінує держава.

Звідки взявся такий нестандартний хід начальства? Через необхідність збирати більше податків, які вони пропускають через бюджет і традиційно відмивають у державній економіці, щоб потім привласнити.

Але таких можливостей, через послаблення зв’язку влади з олігархами, останнім часом залишилося небагато. І ЖКГ – чудовий варіант. Тут ніби люди самі платять і одразу йде відмивання, навіть поза бюджетом, бо зарахування йде на рахунки лояльних олігархів. Олігархи, в свою чергу, в якості компенсації за участь у такому спільному проекті, беруть зобов’язання щось там постачати людям – воду, газ, електрику. Для тих, хто заробляє на близькості до бюджету і на обслуговуванні політичної верхівки, оце ЖКГ – це як комсомольське доручення. А відмивання бюджетних коштів у свої кишені для начальства настільки актуально, що уряд навіть придумав субсидії, щоб гарантовано відмивати хоч щось і не залежати від ненадійної публіки.

Власне, тому що це ніякі не послуги, а комсомольське доручення партії і уряду, ми і сидимо постійно, як не без води, то без світла. І саме тому ми беремо участь у щорічному ритуалі утримання від гарячої води під час “тестування” систем гарячого водопостачання. Ритуалі, який бере початок десь між 24 і 25 з’їздами КПРС.

поділитися:
  • 2
  • 2
  •  
  •  
  •  
  •