В чому принципова відмінність України від країн Заходу

В чому принципова відмінність України від країн Заходу

У нас часто порівнюють Україну і Захід, наголошуючи на тому, що ми – європейська країна, а отже, між нами і європейцями немає принципових відмінностей. На такому фундаменті базується теза про неминуче українське майбутнє в ЄС.

Але, насправді, нинішня Україна принципово відрізняється від країн Заходу. В чому полягає ця принципова різниця?

Справа в тому, що на Заході вже багато віків держава, щоб вижити, вимушено підлаштовується під поточний стан суспільства. Цим пояснюється зміна того, як облаштована держава, що вона може собі дозволити, яка форма правління і організація всієї системи влади. Марксисти виділяли кілька таких форм і називали їх “суспільно-економічними формаціями”. Насправді, йдеться не про перехід від однієї штучної “формації” до другої, а про безперервний процес змін, який дозволяв державі в різних формах утриматися і надалі паразитувати на здоровому суспільному організмі.

В Україні цей процес виглядає зовсім по-іншому. Не держава адаптується до населення, а населення, щоб вижити, змушене підлаштовуватися під токсичні процеси, які мають місце в державі. Це пояснюється тим, що українці за десятки років радянського панування практично втратили навички життя в правовому суспільстві. Право для українців – не суспільний інститут, який виникає і розвивається в результаті вільної взаємодії людей на ринку, а те, що їм “дозволяє” держава у вигляді текстів тих чи інших законів. Фактично, людина в Україні “належить” пост-радянській державі, тобто іншим людям, які розпоряджаються громадянами, як власністю. Держава, в свою чергу, успадкувала від радянської всі атрибути і механізми тиску на людей, змушуючи їх підкорятися “порядку”. В таких умовах виживання можливе лише, якщо пристосуватися та жити за правилами насильства, яке існує за підтримки держави.

Незважаючи на принципову різницю, в обох випадках прогрес і соціальний розвиток уповільнюється.

Західна держава поступово вичерпує обмежені ресурси для адаптування до сучасного суспільства, яке розвивається швидше за рахунок можливостей відносно вільного ринку і капіталізму. Західна держава втрачає довіру населення і починає ставати небезпечною для суспільства, все більше виявляючи свою агресивну природу.

В Україні те, що ще вчора було відносно незалежним і вільним, поступово потрапляє під державний контроль, а тому і так ледве помітний розвиток гальмується остаточно. Держава пригнічує ринки і знищує підприємництво, поширюючи бідність і культивуючи залежність від бюрократів. Суспільство нездатне обмежити і стримати поширення держави, а тому ситуація стає все більш критичною. За таких умов всі, хто хоче зберегти свою гідність, свою власність від конфіскації, а приватне життя і особистість від державного нівелювання, і, таким чином, уникнути долі своїх батьків, обирають єдиний вихід – еміграцію.

Фактична присутність в Україні абсурдної за масштабом втручання в життя людей радянської держави є гігантською перешкодою для будь-якого плану інтеграції на Захід в складі країни. В той же час, українці, які не прийняли державну ідеологію із суміші соціалізму і націоналізму, здатні різко змінити умови життя емігруючи на Захід.

Цю перспективу засмучує лише факт, що і на Заході держава швидкими темпами стає небезпечною для вільної і самостійної людини.

поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •